Участь у Першій світовій війні

1 серпня 1914 почалася Перша світова війна. Гітлер зрадів звістці про війну. Він негайно подав заяву Людвігу III, щоб отримати дозвіл служити в Баварській армії. Вже наступного дня йому запропонували з'явитися в будь-який баварський полк. Він вибрав 16-й резервний піхотний полк («полк Ліста», на прізвище командира). 16 серпня він був зарахований у 6-й резервний батальйон 2-го баварського піхотного полку № 16, що складався з добровольців. 1 вересня переведений в 1-у роту Баварського резервного піхотного полку № 16. 8 жовтня присягнув на вірність королю Баварії та імператору Францу Йозефу.

У жовтні 1914 року був відправлений на Західний фронт і 29 жовтня брав участь в битві на Ізері, а з 30 жовтня по 24 листопада — під Іпром.

1 листопада 1914 Гітлеру присвоєно звання єфрейтора. 9 листопада він переведений зв'язковим у штаб полку. З 25 листопада по 13 грудня він брав участь у позиційній війні у Фландрії. 2 грудня 1914 нагороджений Залізним хрестом другого ступеня. З 14 по 24 грудня брав участь у битві у Французькій Фландрії. З 25 грудня 1914 по 9 березня 1915 року — позиційні бої у Французькій Фландрії.

У 1915 році брав участь у битві під Нав-Шапелем, під Ла-Бассе і Аррасом. У 1916 році брав участь у розвідувальних і демонстраційних боях 6-ї армії у зв'язку з битвою на Соммі, а також в битві під Фромелем і безпосередньо в битві на Соммі. У квітні 1916 року знайомиться з Шарлотт Лобжуа. Поранений у ліве стегно осколком гранати під Ле Баргюр в першій битві на Соммі. Потрапив у лазарет Червоного Хреста в Бееліці. По виході з госпіталю (березень 1917 року) повернувся в полк у 2-у роту 1-го резервного батальйону.

У 1917 році — весняна битва під Аррасом. Брав участь у боях в Артуа, Фландрії, у Верхньому Ельзасі. 17 вересня 1917 нагороджений Хрестом з мечами за бойові заслуги III ступеня.

У 1918 році брав участь у великій битві у Франції, в боях під Евре і Мондідьє. 9 травня 1918 нагороджений полковим дипломом за видатну хоробрість під Фонтані. 18 травня отримує знак відмінності поранених (чорний). 27 травня − 13 червня — бої під Суассоном і Реймсом. 14 червня − 14 липня позиційні бої між Уазою, Марном і Еною. 15-17 липня — участь в наступальних боях на Марні та в Шампані. 18-29 липня — участь в оборонних боях на Суассоні, Реймсі й Марні. Нагороджений Залізним хрестом першого ступеня, за доставку на артилерійські позиції донесення в особливо важких умовах, чим врятував німецьку піхоту від обстрілу власною артилерією.

21-23 серпня — участь у битві під Мон-Бапом.

25 серпня 1918 Гітлер отримав нагороду за службу III ступеня. За численними свідченнями, він був обачним, дуже сміливим і чудовим солдатом.

15 жовтня 1918 — отруєння газом під Ла Монтень у результаті вибуху хімічного снаряду поряд з ним. Ураження очей. Тимчасова втрата зору. Лікування в баварському польовому лазареті в Уденарді, потім у прусському тиловому лазареті в Пазевальку. Перебуваючи на лікуванні в госпіталі, дізнався про капітуляцію Німеччини і повалення кайзера, що стало для нього великим потрясінням.

Дитинство та юність

Адольф Гітлер народився 20 квітня 1889 р. в готелі «У померанця» в Браунау-на-Інні, маленькому австрійському містечку поблизу Лінца, на кордоні з Баварією, на території тодішньої Австро-Угорщини.

Він був четвертим із шести дітей Алоїса Гітлера (до того — Шикльґрубера), дрібного службовця-митника, який 1876 року взяв прізвище свого названого батька — Гітлер, та Клари Гітлер (дівоче прізвище Пельцль (Pölzl)). Алоїс та Клара були родичами, і для їхнього шлюбу (1884 р.) довелося отримувати дозвіл Риму. Сам Адольф Гітлер ніколи не носив прізвищаШикльґрубер, як це пізніше стверджували його політичні супротивники, що також приписували йому єврейське походження. Із шести дітей Алоїса Шикльґрубера дорослого віку досягли лише Адольф та його сестра Паула.

У великодній понеділок 22 квітня, о 3 годині 15 хвилин, католицький священник Ігнатій Пробст, що служив у Браунау-на-Інні, охрестив дитину ім'ям Адольф.

Дитинство Адольфа проходило під сильним впливом суворого батькового виховання, який хотів примусити сина повторити його кар'єру службовця, та безумовної любові з боку матері.

1892 року батько отримав підвищення по службі і був переведений до Пассау, куди й переїхала сім'я. 1895 року сім'я переїхала до Гольфельда, поблизу Ламбаха-на-Трауні, де батько придбав будинок із ділянкою площею 38 тис. м².

Дитячою читанкою Гітлера були твори Джеймса Фенімора Купера та Карла Мая. Випадково натрапивши в батьківському домі на брошурку на військову тему (антинаполеонівські війни), почав цікавитися війною та солдатами.

Навчатися Адольф почав 1895 року в народній школі у Фішльгаймі, поблизу Ламбаха. Школа була маленькою, з однією класною кімнатою, де один вчитель навчав три класи.

Цього ж року батько достроково виходить на пенсію за станом здоров'я, однак пенсія йому призначається у повному обсязі за більш ніж 40-річну службу.

Від вересня 1900 року Адольф навчався у державній реальній школі в Лінці.

3 січня 1903 року у віці 65 років його батько помер. Гітлеру було тоді 13 років. Спроби матері продовжувати виховання в батьківський спосіб були не надто успішними. Через проблеми в школі, що виникли внаслідок його характеру, від 1904 року Адольф продовжує навчання в реальній школі у Штайрі, де живе у шкільному пансіоні. 1905 року він серйозно захворів і залишив школу.

Цікаві факти з життя Гітлера

Справжнє прізвище — Шикльгрубер. 
Майбутній вождь третього рейху міг стати архітектором, але при прийомі в архітектурний інститут він не зміг вступити на бажане відділення. 
Кумиром вождя був Бісмарк. 
У «першій світовій» Гітлер здійснив подвиг — доставив послання на артилерійський дзот, чим врятував німецьку піхоту від артобстрілу з власних позицій, за що був відзначений залізним хрестом першого класу.
 Будучи верховним головнокомандувачем збройних сил Німеччини, Гітлер до кінця залишався у військовому званні єфрейтора. Гітлер був вегетаріанцем. 
У 1939 році журнал Times визнав Гітлера людиною року.
 Свою книгу Mein Kampf Гітлер написав, будучи арештованим у в’язниці в Ландсберзі.
 Особистою зброєю Гітлера був пістолет «Вальтер ППК», ним він застрелився в 1945 році. На честь Гітлера названий рідкісний печерний жук.
 У 2012 році на аукціоні була продана картина Гітлера «Нічне небо», ціна угоди більше 30 тис. Євро.
 Гітлер диктував свої виступи «на одному диханні», безпосередньо друкарці. За свідченням очевидців, він відтягував диктовку до останньої хвилини; перед диктуванням довго ходив взад-вперед. 
Потім Гітлер починав диктувати — фактично виголошувати промову — зі спалахами гніву, жестикуляцією і т. д. Дві секретарки ледве встигали записувати. Пізніше кілька годин працював, виправляючи надрукований текст Гітлер категорично не схвалював куріння. На життя фюрера робили замах більше 19 разів. 
Найвідоміше замах — вибух бомби у Вовчому лігві, при якому Гітлер отримав важке поранення. Учасників змови піддали жорстокій екзекуції, Гітлер розпорядився записати страти на плівку і згодом особисто переглядав тортури. 
Вождь третього рейху був затятим антисемітом і переконаним націоналістом. 
Мав фобію перед людьми з нежиттю.
 Протягом 12 років — з 1933 по 1945 роки Гітлер суворо дотримувався свого розпорядку дня, записаного у своєму щоденнику. 
Гітлер входить в сотню найвпливовіших особистостей за всю історію людства. 
Адольф Гітлер не мав потомства. 
Незадовго до своєї смерті одружився на Єві Браун. Фюрер був шанувальником цирку.
 Гітлер мав дуже гарний почерк. 
Психолог Юнг, побачивши його почерк, сказав, що тут «присутні риси тонкої жіночої особистості». 
У резиденції Гітлера був встановлений домашній кінотеатр, за яким вождь любив переглядати фільми, кінохроніку, а також продукцію еротичного змісту. Гітлер був великим шанувальником Вагнера.
 Фюрер ніколи не знімав верхнього одягу перед сторонніми людьми. 
У Гітлера була племінниця, яка говорила: «Мій дядько чудовисько». Вона вчинила самогубство, після чого фюрер впав у депресію і теж хотів звести рахунки з життям.
 Гітлер категорично не схвалював одеколони.