Формування світогляду

Основні засади своєї ідеології Гітлер описав у автобіографічній книзі «Моя боротьба» (нім. «Mein Kampf»).В її основі лежали ідеї шовінізму, соціалізму та антисемітизму, увібрані ним від низки австрійських ідеологів: Ґеорга фон Шенерера, Карла Люґера, Ріхарда Ваґнера. Перший з них був ідеологом пангерманізму, який прагнув воз'єднання Німеччини з Австрією. На його погляди впливали католицька церква та євреї. На думку фон Шенерера, «порочність» останніх полягає у їх крові, а тому євреїв просто треба винищувати як заразу.

Незважаючи на відступ Гітлера як від загальновизнаних, так і від однозначно спірних вчень і поглядів, можна скласти цілий каталог його духовних попередників, починаючи від часів стоїків. Таким чином, можна назвати тільки найважливіші імена діячів XIX століття, що вплинули на його погляди (за винятком релігії та церкви, техніки і воєнної економіки) і були джерелом його поглядів і (частково) формулювань: Томас Роберт Мальтус (1766–1834), Карл фон Клаузевіц (1780–1831), Артур Шопенгауер (1788–1860), Чарлз Дарвін (1809–1882), Грегор Мендель (1822–1884), Роберт Хамерлінг (1830–1889), котрому він до того ж доводився родичем, Альфред Пльотц (1860–1940), Вільгельм Бьольше (1861–1939), Хьюстон Стюарт Чемберлен (1855–1927), Ернст Геккель (1834–1919), Гюстав ле Бон (1841–1931), Зігмунд Фрейд (1856–1939), Рудольф Челлен (1864–1922), Вільям Магдугалл (1871–1938), Свен Гедін (1865–1952), Фрітьоф Нансен (1861–1930), Ганс Хербігер (1860–1931) і Александр фон Мюллер (1882–1964). Одначе спроба однозначно звести світогляд Гітлера до якогось-то певного вчення чи до особистості певного мислителя, дослідника чи письменника, проголосити його чиїмсь-то учнем неминуче призвела би до викривлення реальних фактів. «Феномен Гітлера неможливо пояснити його соціальним походженнями, школою, оточенням у ранні роки і тим паче тим фактом, що він походив із певного народу. У кращому випадку це дозволяє пояснити лише окремі подробиці. Загальна проблема особистості Гітлера цим не охоплюється. Гітлер, якщо розглядати його загалом, не був ні «дрібним буржуа», ні «католиком», ні «німцем». Найсуттєвіше в ньому ... визначалося певними задатками, певними життєвими взаємозв'язками, визначеними рішеннями за і проти, окремими випадковостями, завдяки яким став можливий його унікальний злет. Тільки з усього цього навколишнього, що зійшлосяся воєдино в одній людині, можна спробувати зрозуміти Гітлера».